Система уроків

Урок №1    ОДНОСКЛАДНІ   РЕЧЕННЯ

                  ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета: сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх

             види; ознайомити з означено-особовим реченням, спо­собами   вираження в ньому  головного члена; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях, моде­лювати й конструювати їх відповідно до комунікативно­го завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні   означено-особові як синтаксичні синоніми.

.

Тин уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції)

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II.  Ознайомлення восьмикласників  з темою, метою й завданнями    уроку

III. Аналіз контрольної роботи №2. Визначення типових помилок.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Творче спостереження з елементам зіставлення

1. Прочитати висловлювання. Визначити їх стильову належність. Списати, виділяючи головні члени. Дослідити, яка відмінність у синтаксичній організації речень обох висловлювань.

Текст 1

Я вийшов із лісу й незабаром прийшов на берег ріки, чудової мо­гутньої ріки. Довго не можу я відвести погляд від міста, про яке чув від батьків і дідів. І ось тепер я стою перед цим містом і дивлюся на нього (За Л. Смілянським).

Текст 2

Уважно слухаю мудру мову осіннього листя про скороминущість життя і зовсім не поспішаю згрібати його в терпке вогнище. Зача­рований жовто-зеленим світом, іду під синім-синім небом і тихо пе­реймаюся його світлою покорою. Обережно ступаю по шерхкій гамі осінніх кольорів, наче по своїх літах... (За В. Думанським).

2. Робота з підручником:

- опрацювання теоретичного матеріалу;

- виконання вправ.

3.Вибіркова робота на основі тексту

    Прочитати текст. Указати на тип мовлення. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання. Виписати односкладні речення, ви­значити спосіб морфологічного вираження в них головного чле­на, скориставшись схемою.

Київ побачиш... Тут уже не задумуйся. Без ризику взагалі нікого і ніколи не побачиш. Опісля довгих вагань зважуюсь. Почуваюсь, немов уві сні, тремчу всім сухорлявим тільцем. Тремтить і сосонка, як не озветься людським голосом: куди ж ото тебе несе, дурню. Головне — не дивитися ні вниз, ні вгору. Головне — пильнувати сучків, якими сосна була обтикана зусібіч, та міцно обіймати ногами теплий сосновий стовбур.

Відігнавши геть сторонні думки та сумніви, перекидаю ногу з со­сонки в сторону сосни, стаю на ледь помітний сучечок і не помітив, як приліпився до гарячого стовбура велета (За Ю. Збанацьшм).

Способи вираження головного члена означено-особових речень  

Дієслова ГИ особи однини і множини дійсного способу те­перішнього часу	Дієслова І—II осо­би однини і множи­ни дійсного способу майбутнього часу	Дієслова наказового способу

Методичний коментар. В односкладних означено-особових речен­нях на першому плані перебуває не особа, а дія чи стан. Використан­ня цих синтаксичних конструкцій у мовленні засвідчує динамічність висловлення, а також сприяє уникненню невдалого повторення тих самих членів речення, виражених займенниками.

V. Виконання системи проблемно-пошукових завдань пізнавального характеру

Дослідження-моделювання

    На основі поданих речень за зразком змоделювати односклад­ні означено-особові речення, у яких головний член мав би різне морфологічне вираження.

Зразок. (Пригадати) перші кроки слова «мрія» (/. Вихованець). — Пригадую перші кроки слова «мрія». Пригадаймо перші кроки сло­ва «мрія».

1. Свої сумніви й підозри щодо вірогідності почутого (висловити) обережно й обов'язково наодинці (А. Коваль). 2. Більш за все у світі (любити) музику (О. Довженко). 3. Спостерігаючи, як постають із руїн святині Києва, (пригадувати) слова апостола Андрія: «На цих горах возсіяє благодать Божа...» (О. Глушко).

VІ. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

1.  З'ясувати, у яких стилях мовлення односкладні означено-особові речення вживаються найчастіше.

2.  Визначити, для якого стилю мовлення ці речення не є характерними.

3.  Поміркувати, у яких документах офіційно-ділового мовлення вжи­ваються односкладні означено-особові речення.

VI.  Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання   Вивчити тему «Означено-особові речення. Вправа

Індивідуальні завдання

І. Скласти з дієсловами думати, радіти, пам'ятати односкладні означено-особові речення. Визначити спосіб морфологічного ви­раження в них головного члена.

2. Доповнити правила Дейла Карнегі 3-4 власними у формі одно­складних речень.

Основні способи привертати до себе людей

Правило 1. Будьте щиро зацікавлені іншими людьми.

Правило 2. Усміхайтесь!

Правило 3. Говоріть про інтереси іншої людини.

Урок № 2 НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета:    поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення;   сформувати поняття про неозначено-особове ре­чення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення, у яких го­ловний член має різні способи морфологічного виражен­ня; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комупікативного дидактичного матеріалу поглибити світогляд восьми­класників щодо національної культури українців.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні неозначено-особові як синтаксичні синоніми.

Текст (риторичний аспект): використання односкладних неозначено-особових речень у текстах різної стильової належності.

Тип уроку:      урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

II. Ознайомлення восьмикласників  з темою, метою й завданнями уроку.

ІІІ. Перевірка виконання домашнього завдання.

1.   Бесіда.

2.   Виконання  домашньої вправи.

ІV. Актуалізація мотиваційних резервів восьмикласників з теми

Вибірково-розподільна робота (кодовий диктант)

            Прочитати односкладні означено-особові речення. Усно визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена. Запо­внити таблицю, вписавши у відповідні колонки номери речень.

Головний член означено-особового речення виражений
дієсловом І особи одни­ни дійсного способу те­перішнього часу	дієсловом І особи мно­жини дійсно-го способу те­перішнього часу	дієсловом II особи од­нини дійсно­го способу теперішнього часу	дієсловом І особи мно­жини наказо­вого способу	дієсловом II особи од­нини наказо­вого способу

1. Стою й тихо складаю хаті присягу (В. Думанський). 2. Жити­му в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди (В. Думанський). 3. Береш вудку й весло та йдеш до річки (0. Василь­ківський). 4. Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа (О. Ва­сильківський). 5. Не забуваймо про народні казки, оповіді бувалого діда Івана та інших старих людей, про народні звичаї та обряди (А. Чайковський). 6. Думаючи про світ, думаєш про себе (//. Загребельний). 7. Ідемо оце до схід сонця в поле (С. Васильченко). 8. Завжди прислу­хайся до голосу поета! (77. Федченко).

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

1.     Колективне опрацювання опорної схеми

Способи вираження головного члена неозначено-особових речень

Дієслова III особи множини дійсного способу теперішньо­го часу

Дієслова III особи множини дійсного способу майбутньо­го часу

Дієслова у фор­мі множини дійсно­го способу минуло­го часу

Досліджешія-характеристика

- Скориставшись схемою, указати на спосіб морфологічного вира­ження головного члена в неозначено-особових реченнях. 1. Автором мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають пе­реписувача книги Михайла (О. Харченко). 2. Здавна розповідають про загадкові підземні ходи Ужгородського замку (В. Зубач). 3. У XIII сто­літті княгиню Ольгу оголосили святою (М. НадточіІЇ). 4. По-різно­му оповідають про місце народження та походження княгині Ольги (М. Надточш). 5. Хіба що серцем тільки пізнаватимуть бездонну гли­боку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу (/. Пільгук). 6. Спершу згадували про місяць, про зорі, про сонце (С. Васильченко). 7. Поговорили й про те, й про інше, і про голод, і про війну (М. Кра-суцький). 8. Мало хіба кого б'ють на земній кулі?! (Я. Федченко). 9. Нас запримітили! (Я. Федченко).

-  Визначити вид восьмого речення за метою висловлювання й емо­ційним забарвленням.

2. Робота з підручником:

-  опрацювання теоретичного матеріалу;

- виконання вправ.

V. Виконання системи пізнавальних завдань творчого характеру

Дослідження-зіставлення

-  Прочитати речення. Визначити, у яких із них виділені слова ви­ступають у ролі присудка двоскладного речення, а в яких — у ролі головного члена односкладного неозначено-особового речення. 1. Зворушливо закликали до себе розчинені змереженими заві­сами віконечка будиночку (Я. Романович-Ткаченко). 2. Під вогнище ми видовбали в піску яму (О. Васильківський). 3. На вогонь дивилися нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове (О. Васильківський). 4. Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною (Д. Гумениа). 5. Важкі краплі роси падали зрідка й тихо в траву (Ю. Смолич). 6. На весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя (Р. Мовчан). 7. Су­купність норм і правил, покликаних регулювати зовнішні форми по­ведінки людини, називають етикетом (А. Коваль).

Вибіркова робота

-  Прочитати заголовки до висловлювань. Дослідити їх синтаксич­ну організацію. Записати їх до відповідних колонок таблиці. Свій вибір обґрунтувати.

Означено-особові речення	Неозначено-особові речення	Двоскладні речення

1. Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона підкорила Європу. 4. За що цінують дуб? 5. Про що розповідають ко­льори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера. 10. Коли копають картоплі. 11. В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу ряст.

-  Визначити спосіб морфологічного вираження головних членів од­носкладних і двоскладних речень.

VI.  Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

З дієсловами висаджувати, визначати, називати скласти пари ре­чень: а) двоскладні; б) односкладні неозначено-особові. Схарактери­зувати в них головні члени.

Вибіркова робота

-  Прочитати заголовки до висловлювань. Дослідити їх синтаксич­ну організацію. Записати їх до відповідних колонок таблиці. Свій вибір обґрунтувати.

Означено-особові речення	Неозначено-особові речення	Двоскладні речення

1. Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона підкорила Європу. 4. За що цінують дуб? 5. Про що розповідають ко­льори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера. 10. Коли копають картоплі. 11. В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу ряст.

Вибіркова робота

-  Прочитати заголовки до висловлювань. Дослідити їх синтаксич­ну організацію. Записати їх до відповідних колонок таблиці. Свій вибір обґрунтувати.

Означено-особові речення	Неозначено-особові речення	Двоскладні речення

1. Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона підкорила Європу. 4. За що цінують дуб? 5. Про що розповідають ко­льори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера. 10. Коли копають картоплі. 11. В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу ряст.

Вибіркова робота

-  Прочитати заголовки до висловлювань. Дослідити їх синтаксич­ну організацію. Записати їх до відповідних колонок таблиці. Свій вибір обґрунтувати.

Означено-особові речення	Неозначено-особові речення	Двоскладні речення

1. Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона підкорила Європу. 4. За що цінують дуб? 5. Про що розповідають ко­льори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера. 10. Коли копають картоплі. 11. В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу ряст.

Вибірково-розподільна робота (кодовий диктант)

            Прочитати односкладні означено-особові речення. Усно визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена. Запо­внити таблицю, вписавши у відповідні колонки номери речень.

Головний член означено-особового речення виражений
дієсловом І особи одни­ни дійсного способу те­перішнього часу	дієсловом І особи мно­жини дійсно-го способу те­перішнього часу	дієсловом II особи од­нини дійсно­го способу теперішнього часу	дієсловом І особи мно­жини наказо­вого способу	дієсловом II особи од­нини наказо­вого способу

1. Стою й тихо складаю хаті присягу (В. Думанський). 2. Жити­му в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди (В. Думанський). 3. Береш вудку й весло та йдеш до річки (0. Василь­ківський). 4. Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа (О. Ва­сильківський). 5. Не забуваймо про народні казки, оповіді бувалого діда Івана та інших старих людей, про народні звичаї та обряди (А. Чайковський). 6. Думаючи про світ, думаєш про себе (

П. Загребельний). 7. Ідемо оце до схід сонця в поле (С. Васильченко). 8. Завжди прислу­хайся до голосу поета! (77. Федченко).

Вибірково-розподільна робота (кодовий диктант)

            Прочитати односкладні означено-особові речення. Усно визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена. Запо­внити таблицю, вписавши у відповідні колонки номери речень.

Головний член означено-особового речення виражений
дієсловом І особи одни­ни дійсного способу те­перішнього часу	дієсловом І особи мно­жини дійсно-го способу те­перішнього часу	дієсловом II особи од­нини дійсно­го способу теперішнього часу	дієсловом І особи мно­жини наказо­вого способу	дієсловом II особи од­нини наказо­вого способу

1. Стою й тихо складаю хаті присягу (В. Думанський). 2. Жити­му в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди (В. Думанський). 3. Береш вудку й весло та йдеш до річки (0. Василь­ківський). 4. Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа (О. Ва­сильківський). 5. Не забуваймо про народні казки, оповіді бувалого діда Івана та інших старих людей, про народні звичаї та обряди (А. Чайковський). 6. Думаючи про світ, думаєш про себе (

П. Загребельний). 7. Ідемо оце до схід сонця в поле (С. Васильченко). 8. Завжди прислу­хайся до голосу поета! (77. Федченко).

УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета:   поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про узагальнено-особове речен­ня, способи вираження в ньому головного члена; роз­вивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення, відрізняти їх від означено-особових і неозначено-особо­вих; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення краси й багатства українського слова.

Тип уроку:     урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент.

II.  Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІV.  Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу з теми у процесі практичної роботи

1.   Слово вчителя.

2.   Робота з підручником:

-         опрацювання теоретичного матеріалу;

-         виконання вправ.

3.   Розподільний диктант

Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну органі­зацію. Розподілити й записати до відповідної колонки таблиці.

Двоскладні речення                                                          Односкладні речення

1. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б'ють. 4. Бреше — і не заїкаєть­ся. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зу­бами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — го­лові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не зав'яжеш. (Нар. творчість).

-  З'ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує го­ловний член односкладних речень.

4. Пояснювальний диктант

-  Записати афоризми Григорія Сковороди. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження.

1. Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирі­шуй. 3. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого піз­навай невидиме. 5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш іс­тину — відійде тоді у кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай нові ноги. 8. Не називай солодким те, що породжує гіркоту (Г. Ско-ворос а). ►  Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі односкладних ре­чень?

5 Дослідження-зіставлення

-  Зіставити пари речень. Визначити в них головний член, схарак­теризувати його (указати на спосіб, час, особу, число). Досліди­ти, у яких реченнях головний член указує на визначену особу, у яких — на невизначену, а в яких — на узагальнену.

І. Чим довше дивишся на зорі, тим більше набираєш певності (Є. Гу­цало)	Не намучишся — не научишся (Нар. творчість)
2. Оглядаєтеся по боках, намагаєте­ся запримітити щось (6'. Гуцало)	Шукайте і знайдете (Р. Декорт)
3. Пісенним символом українців віддавна вважають соловейка (0. Потапенко)	На те коня кують, щоб не спотикав­ся (Нар. творчість)
4. Прочитай уважно теоретичний матеріал підручника	Роби для інших, учись для себе (Нар. творчість)
5. Дослідіть стилістичну функцію односкладних речень у мовленні	Як парость виноградної лози, Плекайте мову (М. Рильський)

Якщо головний член узагальнено-особових речень виражається тими самими морфологічними ознаками, що і в означено-осо­бових і неозначено-особових, то що виступає основним засобом розрізнення цих синтаксичних конструкцій?

6. Дослідження-моделювання

-  Змоделювати перші дві строфи вірша В. Сосюри. Довести, що в поезії вжито односкладні узагальнено-особові речення. (Любити) Україну, як сонце, (любити), як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу і в радості мить, (любити) у годину негоди.

(Любити) Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну (В. Сосюра).

-  Визначити, чим ускладнені односкладні речення.

V. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

Лінгвістична гра «Трете зайве»

-  У кожній групі речень визначити «зайву» синтаксичну конструк­цію. Свій вибір обґрунтувати.

І.     І. Люби свій край. Всю душу солов'їну і серця жар віддай йому В піснях (В. Сосюра).

2. Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було (В. Со­сюра).                                

3.  За всіх скажу, за всіх переболію (П. Тичина)

II     1. Собори душ своїх бережіть, друзі (О. Гончар).

2. Поспішайте робити добро! (О. Довженко).

3. Людина починається з добра! (Л. Забашта)

III     1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!

(Т. Шевченко).

2.  Отак сидиш і думаєш... (Остап Вишня).

3.  Вік живи — вік учись (Нар. творчість)

VІ.  Підсумок уроку

VIІ. Домашнє завдання

Виписати з «Кобзаря» Шевченка 4-5 узагальнено-особових ре­чень. Виділити в них головний член.

Тема. БЕЗОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета:            поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про безособове речення, спосо­би вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати без­особові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження, формувати вміння визнача­ти стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовлен­нєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховува­ти вміння бачити прекрасне у природі й житті людей.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників  з темою, метою й завданнями уроку.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІV.  Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу з теми у процесі практичної роботи

1.     Слово вчителя.

2.     Робота з підручником:

-         опрацювання теоретичного матеріалу;

-         виконання вправ.

Робота з теоретичним матеріалом (опрацювання опорної схеми)

Головний член безособового речення виражає
Повідомлення		Переживання,
про стани		настрої й фі-		Природні яви-		Бажання/не­бажання
і процеси в на-		зичні відчуття		ща, фізичні
вколишньому		людини, її вну-
середовищі		трішнш стан

3. Дослідження-характеристика

-  Записати безособові речення. Виділити в них головний член. Ви­значити, що вони виражають.

1. У малиннику тихо (М. Коцюбинський). 2. Так сумно стало на душі (М. Коцюбинський). 3. Усіх покарано цією зимою (М. Коцюбинський). 4. Зробилося так легко, так радісно (М. Коцюбинський). 5. Петрові пе­рехопило дух (Б. Грінченко). 6. Унизу вищало, гуло, скреготало гальма­ми (К. Мотрич). 7. І дня не минуло (В. Сухомлинський). 8. Не хочеться спускатись униз. Хочеться ще далі, на той бік, у снігову вершину гори (В. Винниченко). 9. Як хороше тут! (П. Наніїв). 10. Йому захотілося ство­рити щось неповторне, казкове, не бачене у світі диво (77. Наніїв).

4.Кодовий диктант

-  Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Циф­рами позначити спосіб його морфологічного вираження:

1  — безособове дієслово;

2  — особове дієслово в безособовому значенні;

3  — прислівник (слово категорії стану);

4  — безособова форма на -но, -то;

5  — інфінітив.

1. Мені щемко, так щемко на душі (О. Гученко). 2. Не можна звик­нути до неволі (О. Іваненко).  3. Треба було поспішати (О. Іваненко). 4. Чернетку, звісно, зроблено раніше (М. Шудря). 5. У такі дні особ­ливо мріялося про Україну

 (М. Шудря). 6. І тоді хочеться жити, пра­цювати, творити... (М. Шудря). 7. Офорт «Зі свічкою» виконано у стилі І'смбрандта (М. Шудря). 8. За хвилину було складено царський указ (С. Плачинда). 9. Чого йому так приємно? (7. Сенченко). 10. Світ бу­ло пройдено (7. Сенченко). 11. Пахло водяними лілеями (Ті. Харчук). 12. Йому стало байдуже (7. Сенченко). 13. Перший раз отак свиснуло (А. Дімаров). 14. Не ненавидіти місто, а здобути (В. Підмогильний). 15. Від бруківки потягувало холодком (Б. Харчук). 16. У вухах якось дзвенить. 17. Нам пощастило (Б. Грінченко).

V. Виконання системи практичних завдань проблемно-пошукового характеру

Дослідження-зіставлення

-  Дослідити, у яких реченнях виділені дієслова виконують роль при­судка, а в яких — роль головного члена безособового речення.

1.  Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нутрувало колись джерело (В. Гей). У мальовничому урочищі Карпівці, що поблизу Умані, буяло зеленню (77. Наніїв).

2.  Пахне м'ятою і свіжо спеченим хлібом (С. Плачинда). Біліє проти сонця стіна самотньої хатинки (В. Винниченко).

3.  Польова доріжка сіріє поміж стернями (О. Гончар). Знадвору у від­криту кватирку тягне паленою щетиною (К. Лубенець).

4.  У долині вечоріло (Б. Харчук). Густо і темно хмарувало купами не­схитне верхів'я (Б. Харчук).

-  З'ясувати, у яких безособових реченнях головний член виражений безособовим дієсловом, а в яких — особовим дієсловом у значен­ні безособового.

Творче конструювання

-  3 поданими особовими дієсловами-скласти пари речень: а) двосклад­не; б) односкладне безособове. Підкреслити граматичні основи. Пахне, затихло, шумить.

Лінгвістичний експеримент

-  Утворити за зразком безособові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.

Зразок. Трипільці відтворили досконалий тип української печі (Ті. 7а-їк). — Трипільцями відтворено досконалий тип української печі.

1. Володимира Вернадського назвали громадянином Усесвіту. 2. Своїми відкриттями В. Вернадський істотно збагатив сучасну науку. 3. В. Вернадський створив комісію з вивчення природних сил України і наукову школу з біогеохімії. 4. У найтяжчі для України роки (жов­тень 1917 — березень 1921) В. Вернадський зробив дуже багато (С. Ко4 вальчук).

-  Дослідити, чи змінюється зміст речень при їх трансформації.

VІ. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

1.   Бесіда за питаннями.

2. Дослідження-відновлення

-  Відновити безособові речення, уживаючи слова, що в дужках, у відповідній формі. Указати на значення, що виражає головний член у цих реченнях.

1. (Порушити) всі звичаї {П. Загребельїшй). 2. Мені (ставати) мо­торошно {10. Збанацький). 3. Од того поблажливо-зверхнього дотику його бридливо (пересмикнути) і (підняти) {В. Дрозд). 4. Темно-зеленим хвилям (не бути) кінця-краю {В. Дрозд). 5. (Повести) мене на стежку у чорнобривцях {М. Красуцький). 6. (Знудити) (М. Красуцький). 7. Хо­лодом (війнути) {Б. Антоненко-Давидович).

-  Проаналізувати відновлені безособові речення. Дослідити, яке ре­чення є «зайвим». Свій вибір обгрунтувати.

VI.  Підсумок уроку                             і

VII. Домашнє завдання

І. Дібрати заголовки до висловлювань у формі односкладних діє­слівних речень. Заповнити таблицю 4-5 власними прикладами на кожен вид речень. Визначити спосіб вираження головного чле­на в них.

Означено-особові речення	ІІсозначено-особові речення	Узагальнено-особові речення	Безособові речення
Тримайся!	Бережімо багат­ства планети!	Коли вмикають розум?	Затишно й хоро­ше вдома.

2. Написати твір-мініатюру на тему «Наодинці з природою», вико­ристовуючи безособові речення.

Урок № 34 НАЗИВНІ РЕЧЕННЯ

Мета:            сформувати поняття в учнів про односкладні називні ре-

чення, способи вираження в них головного члена; роз­вивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях різної стильової належності, моделювати й конструювати називні речення як зачин або оклик у текстах художнього й публіцистичного стилів відповідно до комунікативно­го завдання; спираючись на мовленнєво-комунікатив-ний дидактичний матеріал, розширювати науковий світогляд восьмикласників, формувати навички доречного вжи­вання називних речень як риторичної фігури в текстах різних типів, стилів та жанрів мовлення.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: уживання в описах називних речень для позначення часу й місця.

Текст {риторичний аспект): односкладні називні речення як риторич­на фігура зачину або оклику у висловлюваннях різної стильової належності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

Тема. Володимир Сосюра «Васильки» - взірець інтимної лірики. ТЛ: інтимна лірика, віршовані розміри

Мета:   опрацюва­ти ідейно-художній зміст твору поета «Васильки», повторити відомості з теорії літератури (по­няття про інтимну лірику, віршовані розміри); розви­вати пам'ять, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння виразно і вдумливо читати твори,  висловлювати власні думки, робити висновки;  виховувати почуття по­шани до творчості В. Сосюри, повагу до щирого почут­тя — кохання.

Тип  уроку:     засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Сосюри, бібліотечка творів письменника, ди­дактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань .

1. Бесіда за питаннями

•   Дайте визначення віршу як літературному жанру. (Вірш (лат.  — повтор, поворот) — 1) Ритмічний рядок художнього твору. 2) Художній твір, написаний такими рядками)

•   Яким чином твори письменників пов'язані з їх життям?

•   Які поезії про відтворення краси природи вам відомі?

•   Назвіть рослини-символи. З якою метою письменники викорис­товують їх у своїй творчості?

•   Чому людина і природа становлять єдине ціле?

•   Дослідіть, яким чином природа впливає на внутрішній світ лю­дини?

•   Які квіти ви полюбляєте? Чим вони привабливі?

2.   Літературний диктант .

 1. Епічний твір, в якому зображується життя одного чи кількох героїв впродовж тривало за подіями часу. (Повість)

2. Невеликий художній  твір, у якому події та люди зображуються в жартівливому тоні. (Гумореска)]

3. Рід літератури, у творах якого відображуються почуття, думки людей, викликаний певними подіями чи обставинами життя. (Лірика)

 4. Фольклорний і літературний твір фантастичного змісту. (Легенда)

 5. Невеликий віршований твір, в якому розповідається про події та персона­жів героїчного, історичного або фантастичного характеру. (Балада)

6. Двоскладова стопа з наголосом на першому складі. (Хорей)

 7.Двоскладова стопа з наголосом на  другому  складі. (Ямб)

 8. Епічний твір, у якому зображується одна, зрідка — кілька подій  з життя головного героя. (Оповідання)

9. Частина віршованого тексту. (Рядок)

10. Група віршованих ряд­ків, об'єднаних однією думкою та сталим для даного твору порядком риму­вання. (Строфа)  

11. Літера­турний рід, у творах якого основним способом зображення подій, явищ лю­дей є розповідь та опис. (Епос)

12. Спосіб розміщення рим у вірші. (Римування)

III. Перевірка домашнього завдання

1.   Розповідь про життя і творчість В.Сосюри.

1.1.         Дитинство Володимира Миколайовича Сосюри.

Народився Володимир Сосюра 06.01.1898 р. на станції Дебальцеве Донецької області. Своє походження родина пов'язує з французькою лінією Соссюрів, представником якої був відомий мовознавець Фердинанд де Соссюр, або з козацьким родом, від кубанських Сосюр. Сім'я була великою: батько з матір'ю і восьмеро дітей. Батько — Ми­кола Володимирович: «Цей феномен і жертва свого часу,— як писав про нього поет,— був людиною лагідною і здібною. За фахом крес­ляр, але на своєму віку змінив багато професій. Вчителював по се­лах, був сільським адвокатом (за п'ятак писав селянам «прошеніє» до суду, був землеміром, будівничим,.чорноробом, брався за кайло і спускався в шахту. Часто конфліктував з начальством, тому й міняв роботи. А відтак і сім'я змушена була переїжджати з місця на місце. Батько чудово малював, особливо аквареллю, грав на гітарі й гарно співав. А ще пробував писати вірші російською та українською мо­вами. Скрута й нестатки гнітили його, він став часто випивати і ра­но помер».

Мати поета — Марія Данилівна, робітниця з Луганська, займа­лася домашнім господарством і вихованням дітей. В молодості була дуже красивою, навіть на загальноміським балу в Луганську одержа­ла перший приз за красу.

Після народження Володимира сім'я переїжджає в селище Третя Рота (тепер місто Верхнє), де й минуло його дитинство.

З дитинства запам'ятав Сосюра і білу крейдяну гору, і все в акаці­ях село, і терпкий смак кислиць. Згадувалась йому й бідна материна кофта, і стоптані батькові чоботи. 2.2. Роки навчання. Любов до літератури.

Перші роки навчання пройшли під наглядом батька. Коли хлопчик звертався до нього з проханим розв'язати задачу, тато навмисне відмовлявся допомагати, пояснюючи це тим, що таких задач він ніколи не розв'язував. Володя був «круглим відмінником». А коли він після другого класу за відмінне навчання приніс додому похвальний лист і повне зібрання творів М. Гоголя, батько від радості заплакав.

Після смерті батька доводилось навчання поєднувати із заробітками, щоб самому жити, та й допомагати матері. Працював у бондар­ному цеху, телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків. Злидні та скрута не дали змоги здобути середню освіту. Після  двокласної сільської школи вчився у ремісничому училищі на слюсаря, а потім — у Кам'янській сільськогосподарській школі, яку змушений  був покинути, бо після смерті батька (1919) на нього, старшого в сім'ї лягли турботи про матір та сімох менших братиків і сестричок.

З ранніх літ хлопчик багато читає. Особливо його захоплює пригодницька література. Позаяк грошей на книжки не було, то він на­віть у перехожих запитував, чи немає у них чогось цікавого про ниш­порок. Аж поки не «наткнувся» на Сергія Лукича Зубова, завідувача заводської бібліотеки, який став постачати його літературою.

Володимир багато читав. Його серце окрилювали Шевченкові вірші, Захоплювався він і творами Франка, Лесі Українки, Пушкіна, Лермонтова. Сам почав писати з чотирнадцяти років. Взявшись за перо в да­лекі дні юності, митець не випускав його з рук понад сорок років.

Упродовж 1922-1923 років Сосюра вчиться в Харківському кому­ністичному університеті імені Артема, а потім два роки — на робітфаці Харківського інституту народної освіти (університету).

1.2.. В. Сосюра у вирі історичних подій.

У 1918 р. у складі робітничої дружини содового заводу В. Сосюра бере участь у повстанні проти кайзерівських військ, стає козаком пет­люрівської армії, входить до особистої варти самого Петлюри. Згодом він втік з її лав і потрапив у полон до денікінців. Його розстрілювали як петлюрівця, але рана виявилась несмертельною, й поет вижив. Судив В. Сосюру і червоний ревтрибунал, і тільки житейська мудрість голови трибуналу, котрий розгледів у хлопчині поета, врятувала йому життя.

У 1920р. В. Сосюра опинився в Одесі, де його, хворого на тиф, прийняли до своїх лав бійці Червоної Армії. У 1920—1921 рр. В Со­сюра воює з білополяками та армією Н.Махна.

У 1941р. поет був евакуйований до Башкирії, 1942 р. працював в Українському радіокомітеті в Москві, 1943 р. входив до редакції фронтової газети «За честь Батьківщини».

Поет номер від гіпертонії 8 січня 1965р.

1.2. Літературна діяльність митця.

Перші поетичні спроби були російською мовою,-очевидно, під лімітом перечитаних російських книжок. Коли писав першого вірша, то, як згадує поет, у нього було таке «ідіотське обличчя», що бабуся, проходячи повз нього, сказала: «Кинь писати, бо з розуму зійдеш». Ти вирішальний вплив на формування майбутнього поета мала ро­сійська і українська класика (Пушкін, Лермонтов, Шевченко, Фран­ки), народна пісня.

Славу принесли В. Сосюрі вже перші збірки — «Поезії» (1921) Та «Червона зима» (1922). Син шахтарського краю, Сосюра став на­тхненним співцем рідного краю і людської праці.

Лірику Сосюри років Вітчизняної війни (збірки «В годину гніву», 1942; «Під гук кривавий», 1942; численні публікації в періодиці) про-II мають два мотиви: віра в перемогу й водночас перетушований по­каз людської біди.

Повоєнна творчість поета — Це повний злет його таланту. За збір­ку поезій «Щоб сади шуміли» Сосюрі присуджена Державна премія І ступеня (1949), а за книги «Ластівка на сонці» та «Щастя сім'ї тру­дової» — Державна премія імені Т. Г. Шевченка (1963).

Поет відгукувався на всі актуальні питання сучасності, тонко від­чував нове в житті. На його тексти створено багато чудових пісень. Поезія Сосюри сама по собі є чарівною мелодією.

Іv. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

     Широкоплечий, кремезний, обличчя смагляве, задумливі вишнево-карі очі. Швидка хода. Голос високий, ніжний. Таким був В. Сосюра — виразник поетичної душі свого народу. Творчість Володимира Миколайовича назавжди залишилася однією з найяскравіших сторі­нок рідної України.

2.     Теорія літератури.

Інтимна лірика. Віршовані розміри

-          До інтимної лірики належать ті поезії, в яких виявляються най­різноманітніші почуття, зв'язані з особистими переживаннями лю­дини (кохання радість, дружба, сум).

-         . Віршовані розміри.

В залежності від кількості складів у стопі і від того, на якому складі  стоїть наголос, вірші мають різні віршові розміри. Основних віршових  розмірів п'ять — ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест.

 Ямб — віршовий розмір, що складається з двоскладових стоп І наголосом на другому складі.

 Хорей — віршовий розмір, що складається з двоскладових стоп  з наголосом на першому складі.

 Дактиль -- віршовий розмір, що складається з трискладових стоп  наголосом на першому складі.

 Амфібрахій — віршовий розмір, що складається з трискладових  стоп з наголосом на другому (середньому складі). .

 Анапест — віршовий розмір, що складається з трискладових сто  з наголосом па третьому складі.

3.     Визначити віршовий розмір поезії В.Сосюри «Любіть Україну».

    4. Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії В. Сосюри «Васильки»  (1938)

-. Вступна промова.

    Улюблений колір письменника — голубий. Голуба ріка поезії Сосри напуватиме ще не одне покоління шанувальників його таланту.

Лірична героїня любовної лірики Сосюри при всій її варіантності  завше зберігає зовнішню і внутрішню красу. Це неодмінно — красуня з блакитними очима.

    Вірш «Васильки» написаний поетом під впливом однойменної  народної пісні. Це невеличка поетична мініатюра — роздум про вічну красу життя. Вірш має всього дванадцять рядків, але наповнені вони багатством асоціацій, виразністю образів і глибиною поетичного бачення.

- Виразне й осмислене читання поезії.

-  Тема. Оспівування щирого почуття, щасливої миті у душі закоханих.

- Ідея: возвеличення кохання — смисл життя кожної людини.

- Основна думка: «...і синіє щастя у душі моїй».

- Жанр: інтимна лірика.

- Римування: перехресне.

- Віршовий розмір: шестистопний хорей з широким використанням пірихію (парних ненаголошених складів). Цей розмір відповідає народнопісенному.

- Зміст вірша.

Сині васильки автор порівнює з кольором очей коханої. Цю барву художники-живописці вважають холодною. А під пером поета вона наповнюється теплом: «І синіє щастя у душі моїй». Природа у вірші одухотворена, вона радіє і сумує разом з лірич­ним героєм, у душі якого панує оптимістичний настрій навіть тоді, мит він усвідомлює конечність людського життя. На зміну одно­му поколінню приходить інше, а вічними й нетлінними зостаються краса кохання, теплота людських сердець, єднання людини з при­родою:

Так же буде поле, як тепер, синіти і хмарки летіти в невідомий час, і другий, далекий, сповнений привіту, з рідними очима порівняє нас.

У вірші немає суму, що таке недовговічне людське буття. Опти­містична і філософська в своїй основі поезія вічно молодого співця допомагає людям жити й любити.

4.     Художні особливості твору.

Повтори: «Васильки у полі»

Метафори: «гаї синіють», «щастя синіє у душі...», «осіяють роки», «синіє поле», «хмарки летять».

Порівняння: «Васильки у полі... — васильки з-під вій», «одсіяють роки, мов хмарки на небі».

Епітет: «рідні очі».

5.      Аналізування поезії.

Бесіда за питаннями:

•   Про що свідчить початок вірша?

•   Чому поет порівнює очі коханої з васильками?

•   Що, на ваш погляд, уособлюють васильки?

•   Яким чином краса коханої і природи пов'язані між собою? Для чого В. Сосюра порівнює ці образи?

•   У чому поет вбачає щастя? Від чого воно залежить?

•   Вмотивуйте, що васильки — символ щастя, кохання, посилаючись на факти з вірша.

•   Чому кохані можуть перетворитися на квіти?

•   Що відбуватиметься з героями впродовж життя?

•   Що символізує плинність часу?

•   Яким чином внутрішні почуття героя гармоніюють з красою ва­силькового поля?

•   Чи буває кохання перешкодою до щастя? Наведіть переконливі приклади з художніх творів, кінофільмів, власного життя.

•   3 якою метою написана дана поезія? Над чим вона змушує заду­матися читача?

6.     Завдання.

- Доберіть до слів «щастя» і «любов» синоніми.

 - Від кого (чого) залежить щастя людини?

 7. Робота у малих групах.

 На кожній пелюстці волошки у стислій  письмовій формі висловити думку: «Кохання — це...».

 8. Прислів'я про щастя.

•   Всякий свого щастя коваль.

•   Хто горя не бачив, той і щастя не знає.

•   Від щастя не вмирають.

•   Не родись у платтячку, а родись у щастячку.

•   Не родись красна, а родись щасна.

•   Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має.

•   Тільки нещасливі щастя шукають.

•   Щастя скоро покидає, а надія — ніколи.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1.  Колір, який переважає у творі:

а) червоний; б) білий; в) синій; г) зелений.

2.  Визначте римування поезії:

а) паралельне; б) кільцеве; в) перехресне; г) верлібр.

3.  Жанр лірики «Васильки»:

 а) інтимна; б) пейзажна; в) філософська; г) громадянська.

4.  Васильки росли:

а) біля лісу; б) на клумбі вдома; в) неподалік від річки; г) у полі.

5.  Квітки ліричний герой порівнює з кольором:

а) очей коханої; б) неба; в) річки; г) раннім туманом.

6.  На видноколі можна було побачити:

а) село; б) луки; в) гаї; г) кохану ліричного героя.

7.  «Одсіяють роки, мов...» — закінчіть рядок поезії:

а) мить; б) хмарки на небі; в) ранішній сонячний промінь; г) вечірня зоря.

8.  Кохання з роками може перетворитися на:

а) тополі край дороги; б) джерельце біля лісу; в) солов'їв — митців співу; г) квітки.

9.  У невідомий час летять:

а) незабутні роки; б) щасливі хвилини; в) хмарки; г) журавлі.

10.  Ліричний герой звертається і описує красу:

а) весняного поля; б) гаїв; в) милої; г) хмар сонячного ранку.

11.  Другий, невідомий час буде сповнений:

а) радістю; б) привітом; в) бадьорістю; г) золотом.

12.  У тексті поезії васильки порівнюються з:

а) очима коханої; б) внутрішнім почуттям ліричного героя; в) красою і привабливістю поля; г) намистом молодої.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Картка № 1

1.  Стисло опишіть, якими ви уявляєте героїв поезії. Що сприяло створенню цих портретів?

2.  Прокоментуйте, що мав на увазі В. Сосюра, висловлюючись: «...і синіє щастя у душі моїй».

3.  У душі ліричний герой відчуває:

а) тривогу; б) смуток; в) розчарування; г) щасливу мить.

Картка № З

1.  Дослідіть, від чого ліричний герой уважає себе щасливим. Чи мож­на вважати щастя тривалим в житті кожної людини? Наведіть пе­реконливі аргументи.

2.  Що, на ваш погляд, у творі уособлюють васильки? Чи є ці квіти символічними? Відповідь вмотивуйте.

3.Поезія «Васильки» В. Сосюри написана у: а) 1938р.; б) 1928р.; в) 1918р.; г) 1939р.

VI.  Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

Скласти питання до поезій В. Сосюри «Любіть Україну», «Сад».

1. Проведення тестового опитування

1.  Колір, який переважає у творі:

а) червоний;                                           б) білий;

в) синій;                                                  г) зелений.

2.  Визначте римування поезії:

а) паралельне;                                         б) кільцеве;

в) перехресне;                                         г) верлібр.

3.  Жанр лірики «Васильки»:

 а) інтимна;                                             б) пейзажна;

в) філософська;                                      г) громадянська.

4.  Васильки росли:

а) біля лісу;                                             б) на клумбі вдома;

в) неподалік від річки;                           г) у полі.

5.  Квітки ліричний герой порівнює з кольором:

а) очей коханої;                                      б) неба;

в) річки;                                                   г) раннім туманом.

6.  На видноколі можна було побачити:

а) село;                                                    б) луки;

в) гаї;                                                       г) кохану ліричного героя.

7.  «Одсіяють роки, мов...» — закінчіть рядок поезії:

а) мить;                                                   б) хмарки на небі;

в) ранішній сонячний промінь;            г) вечірня зоря.

8.  Кохання з роками може перетворитися на:

а) тополі край дороги;

б) джерельце біля лісу;

 в) солов'їв — митців співу;

г) квітки.

9.  У невідомий час летять:

а) незабутні роки;                                  б) щасливі хвилини;

в) хмарки;                                               г) журавлі.

10.  Ліричний герой звертається і описує красу:

а) весняного поля;                                 б) гаїв;

в) милої;                                                  г) хмар сонячного ранку.

11.  Другий, невідомий час буде сповнений:

а) радістю;                                              б) привітом;

 в) бадьорістю;                                       г) золотом.

12.  У тексті поезії васильки порівнюються з:

а) очима коханої;

 б) внутрішнім почуттям ліричного героя;

в) красою і привабливістю поля;

г) намистом молодої.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Картка № 1

1.  Стисло опишіть, якими ви уявляєте героїв поезії. Що сприяло створенню цих портретів?

2.  Прокоментуйте, що мав на увазі В. Сосюра, висловлюючись: «...і синіє щастя у душі моїй».

3.  У душі ліричний герой відчуває:

а) тривогу; б) смуток; в) розчарування; г) щасливу мить.

Картка № 2

1.  Дослідіть, від чого ліричний герой уважає себе щасливим. Чи мож­на вважати щастя тривалим в житті кожної людини? Наведіть пе­реконливі аргументи.

2.  Що, на ваш погляд, у творі уособлюють васильки? Чи є ці квіти символічними? Відповідь вмотивуйте.

3.Поезія «Васильки» В. Сосюри написана у: а) 1938р.; б) 1928р.; в) 1918р.; г) 1939р.

Картка № 1

1.  Стисло опишіть, якими ви уявляєте героїв поезії. Що сприяло створенню цих портретів?

2.  Прокоментуйте, що мав на увазі В. Сосюра, висловлюючись: «...і синіє щастя у душі моїй».

3.  У душі ліричний герой відчуває:

а) тривогу; б) смуток; в) розчарування; г) щасливу мить.

Картка № 2

1.  Дослідіть, від чого ліричний герой уважає себе щасливим. Чи мож­на вважати щастя тривалим в житті кожної людини? Наведіть пе­реконливі аргументи.

2.  Що, на ваш погляд, у творі уособлюють васильки? Чи є ці квіти символічними? Відповідь вмотивуйте.

3.Поезія «Васильки» В. Сосюри написана у: а) 1938р.; б) 1928р.; в) 1918р.; г) 1939р.