6клас
Тема. Ідейно-художній аналіз поетичного твору М.Вороного «Євшан-зілля»
Мета: ознайомити
учнів з алгоритмом аналізу поетичного
твору; вчити правильно аналізувати
ліричний твір; з’ясувати його ідейно-тематичне спрямування;
розвивати вміння і навички виразного читання,логічне
мислення, вміння співставляти, узагальнювати;
виховувати почуття любові до поетичного слова,
прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: розвиток
комунікативних вмінь і навичок
Методи навчання:
фронтальна бесіда, самостійна робота,
робота з текстом, активний
метод навчання — робота в малих
групах, інтерактивний метод —
«Мікрофон».
Форми роботи:
фронтальна, групова, робота в парах, індивідуальна
Обладнання: підручники, роздавальний
матеріал, мультимедійна презентація «Ідейно-художній
аналіз поетичного твору».
Епіграф:
Троянди,
як відомо, запашні.
На
смак приємні груші соковиті.
Важливіший
за них людині хліб.
А
в творі найцінніше буде — глиб.
Михайло
Доленго
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Організаційний момент
2. Повідомлення теми, мети й завдань
Слово вчителя
Щоб мати позитивний результат
праці на сьогоднішньому уроці ми повинні
ЗНАТИ:
алгоритм аналізу поетичного твору; як
правильно аналізувати ліричний твір; ідейно-тематичне спрямування вірша;
УМІТИ: виразно читати , логічно мислити, пам'ятати , уміти співставляти,
узагальнювати, проникати у зміст тексту;
ЦІНУВАТИ:
значення поетичного слова,
результативність своєї праці,
любов до рідного краю, людей.
ІІ. Оголошення епіграфа
уроку і робота з ним.
1.Слово
вчителя. Видатний педагог В. О. Сухомлинський стверджував: «Хто відчуває
красу слова і може словом передати найтонші відтінки людських думок і почуттів,
той піднімається на сходинку справжньої культури.» Ліна Костенко Писала: «Поезія – це завжди
неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».
2.
Лексична робота
Пояснити лексичне значення слова глиб
Пояснити вислів добро
твориться ні за так.
Підкреслити слова, вжиті
в переносному значенні.
Визначити тему та головну думку поезії.
Передати враження від
поезії.
3.Вправа «Мікрофон».
- Яке значення у вашому житті мають вірші?
ІІІ. Актуалізація опорних
знань учнів.
1. Визначення сюжету твору.
Експозиція: пророкування, суть якого
буде розкриватися у творі. Критика тих, хто край свій рідний «...зацурали,
занедбали...».
Зав'язка: ханський син потрапив з ясиром
до князя Володимира; бажання половецького хана за допомогою гудця повернути
єдину дитину на Батьківщину.
Кульмінація: хлопець згадав рідний
край за допомогою євшан-зілля.
Розв'язка: роздуми автора над
складною долею українського народу, який потрапив у полон до хана і не має вже
шляху вороття додому.
2.Повторення відомостей з теорії
літератури.
Ліро-епічний твір — твір, що поєднує в собі ознаки лірики й
епосу. Такі твори мають розгорнутий сюжет (від епосу), написані у формі віршів,
з великою кількістю виражених почуттів (від лірики): дума, поема, байка, балада.(Слайд №3)
Поема — ліро-епічний оповідний
твір, у якому змальовується характер, визначні події в житті людей; зображення
подій супроводжується авторськими ліричними відступами і роздумами; великий
віршований твір з оповідним чи ліричним сюжетом. .(Слайд №4)
3. Лексична робота.
Визначити лексичне значення слова
«євшан-зілля». (Слайд №5)
Слово "євшан" за походженням
тюркське. У тлумачному словнику воно має кілька значень.
1 значення.
Євшан-зілля /полин/ - символ пам'яті; рідної землі, Батьківщини;
своєрідний пароль українців.
2 значення. Євшан-зілля /полин/ -
степова запашна рослина
з червоним або пурпуровим цвітом.
IV. Сприймання, засвоєння та осмислення учнями нових знань
1.
Надання необхідної
інформації
Ідейно-художній аналіз
поетичного твору
Схема аналізу ліричного твору
1.Автор, його місце в
літературі.
2.Історія
написання, збірка, до якої ввійшла поезія. Які життєві обставини
дали імпульс для написання твору (якщо відомо).
(Слайд №6)
3. Назва твору
(алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи
ні) і т.ін.
(Слайд №7)
4.
Рід літератури :
-
епос,
- лірика,
-
драма,
-
ліро-епос.
(Які
твори вивчали цього роду) .(Слайд №8)
5.
Вид ліричного твору( громадянська, філософська, пейзажна, інтимна лірика). (Які
твори вивчали цього виду ліричного
твору) (Слайд №9)
6.
Жанр твору.( Які твори вивчали цього жанру) (Слайд
№10)
7.Тема.
(Слайд №11)
8.
Ідея (основний мотив):
-
ностальгія,
-
розлука,
- захоплення,
- возвеличення,
-
засудження…(Слайд №12)
9.
Основна думка(Слайд №13)
10. Композиція (якщо є).
Сюжетні лінії (якщо є).
11. Образи, символи
(якщо є) твору.
12. Настрій (мінор,
мажор). (Слайд №14)
13.
Характеристика ліричного героя
-
людина, яка залюблена у природу…
-
людина, яка переживає за…
-
людина, яка захоплюється…
-
людина, яка вболіває за…
-
людина, яка сумує за… (Слайд №15)
14.
Художні засоби, їх роль(Слайд №16)
15.
Рядки, що стали крилатими
16.
Форма (монолог, діалог…), види строф, римування , розмір. (Слайд
№17)
17.
Враження від прочитаного ( вірш спонукав
задуматися…)(Слайд №18)
Його актуальність на сьогодні. Ваші роздуми та
почуття, навіяні поезією.
18.
Поетичні паралелі ( хто з письменників звертався до цієї теми)
(Слайд №19)
19.
Доля поезії (якщо відомо): (Слайд №20)
-
стала народною,
-
покладена на музику,
-
створено інші твори
2. Виразне
вибіркове читання твору.
3. Робота в парах . Визначити історію
написання твору, вказати автора та його місце в літературі.
Історія
написання «Євшан-зілля».
Доля України, проблема історичної
пам'яті її народу турбувала поета повсякчас, у 1895 році пін написав прекрасну
зворушливу поему «Євшан-зілля». Цей твір — авторська інтерпретація дуже
давньої легенди, про яку
М. Вороний дізнався з
Іпатського літопису.
Автор її не просто переповідає, а переосмислює
поему в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставилися до рідного краю. Поема
переносить нас у часи існування Київської Русі, під час князювання Володимира
Мономаха.
4. Робота в групах.
1-ша
група. З’ясувати, яка назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна
(чи ні), інтригуюча (чи ні) і т.ін.
2-га група . Визначити рід літератури . Які
твори цього роду вивчали на уроках
української літератури?
3-тя
група. Визначити вид ліричного твору.
Які твори вивчали цього виду ліричного
твору?
4-та група. Визначити жанр твору. Які твори цього жанру вивчали на уроках української
літератури?
5. Колективна робота. Ідейно-художній аналіз твору.
Тема: зображення перебування у
Володимира Мономаха ханського
сина , який потрапив до Русі разом з ясиром;
повернення хлопця на
Батьківщину за допомогою
євшан-зілля.
Ідея: возвеличення любові до
рідного краю, його безмежних просторів, природи, народу; засудження тих, хто
занедбав свою країну і відцурався
від неї.
Основна думка:
1) щастя можна знайти
тільки на рідній землі;
2) «...хто матір забуває,
того бог карає, того діти цураються, в хату не пускають».
6. Робота з
підручником.
Характеристика ліричного героя за питаннями.
-
Про які часи говориться в поемі?
-
Як ставиться князь до хлопця?
-
Чому хлопець забув рідний край?
-
Чи можна осуджувати хлопця? Чому?
-
За яких умов хлопець прийняв судця?
-
Чи любить свій край хлопець?
7. Самостійна робота.
Виписати художні засоби, визначити їх роль
І-варіант
– епітети.
2-варіант
– метафори.
3-варіант
– порівняння, риторичні окличні, питальні
речення
4-варіан
- рядки, що стали крилатими.
8. Колективна робота.
Визначити
форму , види строф, римування .
9. Вправа «Мікрофон»
Враження від
прочитаного ( вірш спонукав задуматися…)
10. Випереджуючі
завдання .
Поетичні паралелі
( хто з письменників звертався до цієї теми).
У творі В.Малика «Фірман султана» ( програмовий твір ,
вивчається у
7
класі) один з героїв (Ненко) також маленьким був забраний у полон до татар.
Мати хотіла його побачити перед смертю. Його силою привезли до рідних, і тільки
тоді, коли він зустрівся з матір’ю, він
поклявся не вбивати близьких йому людей.
Усім відома українська полонянка Настя
Лісовська прожила своє життя у турецькій
неволі. Вона часто згадувала Україну, тому що її полонили дорослою і вона добре
пам’ятала своїх рідних.
Доля поезії:(-
стала народною,- покладена на музику,- створено інші жанри).
V. Підсумок уроку
Слово вчителя
У кожного є клаптик
землі, де він народився.
У кожного є зірка, яка благословила його у дорогу,
У кожного є дерево роду, яке своїм корінням дістає
Найглибших джерел і напуває його соками.
У кожного є слово, від якого почався він як людина…
Але не кожен має мужність і розум
На все життя зберегти у собі відчуття свого клаптика
землі,
Висоту і незайманість своєї зірки, гордість свого
дерева роду,
Яке зробило його людиною…
… І без якого немає і не буде йому вірної дороги у житті.
VІ. Домашнє завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар